Стара колядка на новий лад
Стара колядка на новий лад
Вже котрий Свят-вечір –
Радість зі сльозами:
Старі батьки – без донечки,
А діти – без мами.
Сіли до вечері
Тато з діточками,
Замість мали вечеряти,
Залились сльозами.
Тато гірко плаче,
А діти питають:
– Тату, тату, а де мамка,
Чом не вечеряють?
– Мамка на чужині,
Наймитують нині
Споминають Святий вечір
В нашій славній Україні.
Споминають Святий вечір
І усю родину –
Батька й матір, мужа й діти
Й нашу Неньку Україну.
Вже котрий Свят-вечір –
Радість зі сльозами:
І свекруха – без невістки,
І діти – без мами.
Слова народні
Вже котрий Свят-вечір –
Радість зі сльозами:
Старі батьки – без донечки,
А діти – без мами.
Сіли до вечері
Тато з діточками,
Замість мали вечеряти,
Залились сльозами.
Тато гірко плаче,
А діти питають:
– Тату, тату, а де мамка,
Чом не вечеряють?
– Мамка на чужині,
Наймитують нині
Споминають Святий вечір
В нашій славній Україні.
Споминають Святий вечір
І усю родину –
Батька й матір, мужа й діти
Й нашу Неньку Україну.
Вже котрий Свят-вечір –
Радість зі сльозами:
І свекруха – без невістки,
І діти – без мами.
Слова народні
4 коментарі
Якщо народний… Дивина та й годі, як коротко і влучно можна «примітивно» передати архискладну проблему, а ще… наскільки ж воно людям болить…
Така практика не нова — коли серед народних текстів з'являються авторські. Так, наприклад, робив Юрій Федькович, коли майже півтораста років тому збирав народні пісні і формував з них збірники (не тільки придумував власні, а переробляв народні, дописував рядки, причому свого співавторства не зазначав).
Ще мені добре відома коляда «Сумний був той Святий Вечір // в сорок шостім році, // по всій нашій Україні // плач на кождім кроці...» на мелодію «Нова радість стала».
А недавно, коли готував матеріали до кандидатської, то знайшов «Малий колядник», виданий у Чернівцях 1909 року. А в ньому — поміж відомими колядами — «Нову коляду»:
«Ой держіть ви цїлим серцем нашу руску вїру!
…
Ой підемо, пане брате, від хати до хати,
…
Поспитаєм, чи тверезість всї вже слюбували,
Чи в піяньствї і поганьствї ще котрі остали?
Християне, не погани — арендарі знайте!
Пекельної нам отрути більше не давайте!»
Отже, людям було важливо, аби суспільство, в якому вони живуть, було здорове соціально і національно.