Оба ми Миколи

Народне

Ти Микола, я Микола,
Оба ми Миколи.
Тебе били коло церкви,
Мене коло школи.

Тебе били коло церкви,
Бо ти не молився.
Мене били коло школи,
Бо я не учився.




Оба ми Миколи

Ти – Микола, я – Микола,
Гарні ми мужчини.
Тебе били з «Регіонів»,
Мене з «Батьківщини».

Тебе били за печатку
І за той регламент.
А я ся так перепудив,
Що вже склав тестамент.

Мав надію на суддю ти,
Але обламався.
Від Обами ти – в Європу,
А я тут остався.

Прийшов припис прокурора,
Справа на копійку.
Депутати допитали –
Поставили двійку.

Не помогла й Сарафінчан
З усім апаратом.
Ой, тікаймо, полковнику,
Поки лиш шлють матом!

Не поміг нам Омельченко,
Ані австріяки.
Боря Руснак так спаскудив –
Будемо сараки.

Не поможе і Курко нам,
Й Бурбак з Каспруками.
Пожене нас Михайлішин
До дідьчої мами.

Краще самі утікаймо,
Поки ще не сіли.
Дутчак бере аеропорт,
Би м не відлетіли.

А за базар відповісти
Вимага Чесанов –
Вік свободи не видати
З Ринжуком Іваном.


Сподівались на «Фронт змін» ми
Та на ту «Свободу»,
А прийшлося поклонитись
До всього народу.

Той народ ми десь виділи,
Знати не воліли –
Торгували підвалами,
Як самі хотіли.

Уже наше ся вриває -
З Папієвим Галиць
Відірвуть і руку, й ще щось,
Як ухоплять палець.

У он-лайн режимі граєм
Серед фармазонів.
Як би нам не опинитись
Зеками на зоні!

Рятуймося, полковнику,
Маєм по хатинці,
Бо ще гірше нас чекає,
Як прийдуть вкраїнці.