Кого й чому звільняє популіст Азаров у Чернівцях?

«… Це просто безпрецедентний випадок бездіяльності і безвідповідальності влади… Понад 1,5 млрд. гривень, виділених області після повені 2008 року, зникли практично без слідів і користі для людей… Я більше нікому не дозволю просто спостерігати і розводити руками. Я прийняв рішення звільнити голову облводгоспу, який допустив усе це неподобство в області, а також голову обласного контрольно-ревізійного управління за те, що всі ці роки відсторонено спостерігали, як безслідно зникли народні гроші».
Чи кидали вгору чепчики з криками «ура» жінки в селі Маршинці, де піарився Азаров? Ні. Вони зрозуміли, що таких грошей, як від Юлії Тимошенко, від Азарова вже не отримають. Замість грошей Азаров пообіцяв програму, як той циган, якого просили принести відро води, а він почав обкопувати криницю, наче хоче принести всю воду. А ще він порадив потерпілим страхуватися і звинуватив у повені лісівників. Повний відстій!
Грізно насупивши брови, Азаров прокуратурі й УВС області дав місяць на розслідування, яке вони не виконали за два роки, по повеневих грошах.
«Голова облводгоспу» – це начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Лосік Іван Іванович, який в облдержадміністрації чомусь значиться як Васильович. На жаль, про його боротьбу з розкраданнями ми не чули, лиш чули й писали про гравій.
А «голова обласного контрольно-ревізійного управління» – це начальник КРУ в Чернівецькій області Марич Марія Іванівна. Її підлеглі, працівники СБУ, депутати обласної ради з групи Миколи Салагора «Справедливість» уперто боролися з розкрадачами отриманих від Юлі грошей, про що свідчили промовисті заголовки у ЗМІ, наприклад, «На Буковині виявлено розкрадань «повеневих» коштів на 34 млн грн» і ін. Та з плином часу все приглушував шелест зелені, і переважно прокурори чи судді передумували саджати.
Марич усіляко шельмували місцеві керівники, захищаючи поставленого ними на повеневий потік півострівного пришельця чи аборигена Олександра Лієва, начальника створеного під нього головного управління регіонального розвитку, архітектури та інфраструктури Чернівецької облдержадміністрації. Та Марич не піддалася ручному керуванню. Вона визнає тільки закони.
Нині Лієв – у Севастополі, його покровителі – хто де. Однак фінансову повінь, яка обрушилася на Чернівецьку облдержадміністрацію (і Чернівецьку міську раду зокрема) з легкої Юлиної руки завдяки, так би мовити, повені натуральній, регулювала разом з Лієвим аполітична й поетична начальниця головного фінансового управління, а в фінальному помаранчевому кварталі навіть заступниця голови облдержадміністрації, Єлизавета Пушко-Цибуляк, яка встигла попрацювати і в чернівецькому КРУ, і в Києві, і в Криму. Недарма Лєра Ясницька з «Версій» назвала її маленькою господинею великих грошей. Хто ж, як не господиня, достеменно знає про кожну копійку, не кажучи вже про мільйони, а тим паче мільярди? Не раз їй доводилося «преград неизбежный изгиб обходить, словно сказочный риф», – як зізнається в поезії уродженка села Кам’янка Глибоцького району. Бо кому ж, як не їй, діставалося найбільше у війні з Марич, яка здебільшого зводилася до поєдинків Єлизавети і Марії?
Хіба що міському голові Миколі Федоруку, який постійно мав проблеми з КРУ аж до судових на фронті змін і міста, і Калинівського ринку, хрещеним батьком якого він є. Федоруку довелося виправдовуватися щодо 11 мільйонів гривень як недоплачених у бюджет.
Звичайно, оправдався чи оправдали. Інакше він би не був Федоруком або суддя суддею, як Єлизавета Михайлівна – Пушко-Цибуляк. Більше того, і Микола Трохимович, і Єлизавета Михайлівна залишилися на посадах.
І знову ця незручна Марич! Новій уже команді, ще й 100 днів не покерувавши, уже довелося зіткнутися з нею. Спір виник через 17 мільйонів гривень, «безповоротно» виділених області розпорядженням Юлії Тимошенко наприкінці минулого року. Розпорядження прем’єра дозволяло не повертати їх у державний бюджет, але закон велить повертати. І Марич склала відповідний акт, не піддавшись умовлянням партрегіональним, як не піддавалася й нашоукраїнським. Тож, як сьогоріч і капне від Азарова якась десята доля порівняно з виділеними Юлею на повінь 2008 року мільярдними сумами, Марич так само жорстко все проконтролює. «А кому ето, – як кажуть у Чернівцях, – нада і кто ето видєржіт? Усім «нада» ручне КРУ. Тож звільняють Марич за чужі провини, профілактично, аби не заважала дерибану донецьких самодержців.
Повезло Трохимовичу й Михайлівні! Не Азаров, а «волшебнік в голубом вертольотє» і безплатне кіно. Тим паче, що 5 липня почнеться перевірка Чернівецької області ГоловКРУ і Рахунковою палатою.
Висновок:Чесні стражі законності, як Марія Марич, як генерал Микола Салагор, який уже звільнився з митної служби, нинішній владі непотрібні.