Чи можуть три партії вирішити «за громаду, які в цієї громади інтереси»? Можуть і вирішують – як у межах міста, так і в межах держави. На цьому ґрунтується пропорційна система виборів. Якщо помиляться, програють вибори. Звичайно, коли все по-чесному. Це чітка відповідь на Ваше не зовсім чітке питання. До того ж громада не є монолітом. Вона має складну структуру. Різні інтереси надають цій структурі різних конфігурацій.
Нечіткість Вашого питання в тому, що не громада є суб’єктом процесу після виборів. Вона обрала міського голову і депутатів міської ради, котрі і є суб’єктами процесу, що перебував до сьогодні в фазі штучно загостреного конфлікту.
Міський голова і депутати вибудовують свої стосунки після виборів. Наразі йшлося лише про регламент, інструкцію, як діяти, як проводити засідання ради тощо.
Регламент дає для захисту будь-яких інтересів комусь більші можливості, а комусь менші. До цих виборів більші можливості були в міського голови. Депутати, що опинилися зараз у несимпатичних Вам фракціях Батьківщини, НУ і ПР, вирішили це поправити. Депутати симпатичної Вам фракції ФЗ і групи Свободи – переважно новачки. Вони ще не були в «єжових рукавицях» міського голови, тому й схильні підтримувати його. Звичайно, є й інші мотиви.
Які інтереси міської «коаліції»? Час покаже. Інтересів багато. Вони різні. Є інтерес служити, є інтерес заробити. Не варто ідеалізувати ні депутатів, ні міського голову, ні громаду.
До сьогодні «коаліція» утворилася на базі протистояння голові в статтях регламенту. Як показало проведене Свободою опитування, громада – на стороні «коаліції». Тому колеги із Свободи підтримали «коаліцію». Вето міського голови стосовно регламенту подолане.
Інші інтереси вибудують інші «коаліції».
Пане Романе, думаю, що
представники «Батьківщини» в раді міській
через «відсутність гербової пишуть на простій»…
А ще нагадаю Вам відомий вислів про те, що в політиків нема постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси.
Ідеальний варіант, коли це – інтереси чернівецької громади, яка обрала як міську раду, так і міського голову.
«ВІЗИТ ПАТРІАРХА «СВОБОДА» ВИКОРИСТАЛА ДЛЯ ПІАРУ ДО ВИБОРІВ
Я навмисно привів обидві ці публікації, інших не знайшов, без редакційних правок. Якщо в Романа відчувається брак церковності, то в Олександра – просто жах.
Не можна так безсоромно писати про Його Святість, хлопці зі «Свободи», отче Миколо, про якого йдеться, і який кандидує в обласну раду від «Свободи», а тому «Свободі» включив зелену вулицю. Коли вже замовили собі рекламу, то треба було прослідкувати хоч, аби Патріарха не називали настоятелем і не писали про Його Святість з граматичними помилками.
В передвиборному ражі о. Микола зіткнувся на одному окрузі з Петром Кобевком, своїм односельчанином із Снятинського району. Це теж негарно, бо Петро має великі заслуги в створенні того всього, чим отець скористався.
Василь КОЗЬМИК»
Я Вам не «докірнув», як Ви пишете, маючи на увазі, очевидно, дорікнув. Навпаки, Ваш матеріал я помістив як приклад позитивної інформацію про візит Патріарха, на противагу матеріалу Олександра Коркоіла з телеканалу Чернівці «На Буковину завітав патріарх», очевидно, замовленого свободівцями.
Ви образились за фразу «в Романа відчувається брак церковності», бо більше не мали за що. В чому брак церковності? По-церковному пишуть про Патріарха не «він», а Його Святість; не «церква», а Церква; не «патріархат», а «Патріархат» тощо.
До того ж Ви чомусь пропускаєте в назві нашої Церкви слово Українська: «За єдину помісну Українську Православну Церкву» гласить насправді наша газети; а Його Святість насправді Патріарх «Української Православної Церкви Київського Патріархату».
Але ж я Вас не розпікав у газеті, як Ви мене на блогу, і навіть не редагував. Я просто зауважив для читачів, що зберіг світський стиль Вашої публікації.
А що зробили Ви? Як накажете мені реагувати на Ваше речення «Далі наведу сам матеріал, який я опублікував на сайті радіо «Буковина» разом з фото, що їх пан Василь без підпису надрукував у газеті»?!
Лариса Репка, яка повірила цій фразі відреагувала сміливо: «цікаво, для нього плагіат — не гріх?))»
Вона, мабуть, газети не бачила. Але ж Ви бачили, що Ваша публікація (текст і світлини) в газеті підписана — Роман МАРЕНІН 11 жовтня Радіо «Буковина». Що ще треба було написати?
Другий раз Романе, коли маєте лиш «кілька вільних секунд», не спішіть «написати кілька слів з метою донести до людей ще один приклад невдалого… критикування». Почекайте, коли матимете більше часу, щоб подумати, заглянути в словник, підібрати слова (написати замість «критикування», наприклад, «критика» чи «критиканство»), заглянути в граматичні довідники, правильно розставити розділові знаки. Бо амбіції є не тільки у Вас, а образитися можуть і на Вас навіть за одну кому.
Тепер щодо самого факту використання матеріалів із сайтів у газеті. Інші автори спасибі кажуть за це. Для того, зокрема, й поміщають матеріали на сайтах, аби їх і використовували, і критикували.
«А щодо журналістів саме цієї газети і їх роботи на користь єдності помісної Української Православної Церкви» (даруйте, що поправив Ваш текст), є думки тих, які цю газету, на відміну від Вас, читають. І ними я дорожу.
А фарисеям, які випадково прочитавши щось пікантне, переказують у газету своє невдоволення, моя відповідь коротка: «Я не дозволю повіям учити мене моралі!».
Вам же я приділив довгу відповідь не за «кілька секунд», а за кілька годин, бо чомусь ще вірю, що Ви станете хорошим журналістом. Якщо хочете, вболіваю за Вас. Тому раджу, ніколи більше не розкидайтеся фразами, як у Вашому останньому абзаці — «Ну а щодо «жахливого піару ВО „Свобода“», то — чи просто так, чи у відповідь — на 11-12 сторінках «Відродження» подає «пряму мову» лідера партії «Батьківщина» і виправдовування її колеги щодо сексуально-кримінального минулого».
"Її колега" журналіст Олег Ляшко — й Ваш колега. Йому виправдовуватись нема в чому. Настане час, і виправдовуватись доведеться іншим, навіть колишнім президентам. Може хоч тоді Вам стане соромно за цей абзац.
Щодо прямої мови Юлії Тимошенко, ми справді друкуємо її не у відповідь, а майже в кожному числі газети дійсно, як Ви гарно висловились, просто так. Чому мені сподобався цей вислів? Тому що сарказм, яким Ви намагалися дошкулити мені, я Вам прощаю. А за ці публікації ніякої плати газета ні від кого, крім передплатників, не отримує. Наголошую, що ні партія «Батьківщина», ніхто інший публікації про Юлію Тимошенко нам не оплачує. Це наша громадянська позиція.
А Ви, Романе, не пробували висловити свою громадянську позицію безплатно хоч би на сайті радіо «Буковина»?
Нечіткість Вашого питання в тому, що не громада є суб’єктом процесу після виборів. Вона обрала міського голову і депутатів міської ради, котрі і є суб’єктами процесу, що перебував до сьогодні в фазі штучно загостреного конфлікту.
Міський голова і депутати вибудовують свої стосунки після виборів. Наразі йшлося лише про регламент, інструкцію, як діяти, як проводити засідання ради тощо.
Регламент дає для захисту будь-яких інтересів комусь більші можливості, а комусь менші. До цих виборів більші можливості були в міського голови. Депутати, що опинилися зараз у несимпатичних Вам фракціях Батьківщини, НУ і ПР, вирішили це поправити. Депутати симпатичної Вам фракції ФЗ і групи Свободи – переважно новачки. Вони ще не були в «єжових рукавицях» міського голови, тому й схильні підтримувати його. Звичайно, є й інші мотиви.
Які інтереси міської «коаліції»? Час покаже. Інтересів багато. Вони різні. Є інтерес служити, є інтерес заробити. Не варто ідеалізувати ні депутатів, ні міського голову, ні громаду.
До сьогодні «коаліція» утворилася на базі протистояння голові в статтях регламенту. Як показало проведене Свободою опитування, громада – на стороні «коаліції». Тому колеги із Свободи підтримали «коаліцію». Вето міського голови стосовно регламенту подолане.
Інші інтереси вибудують інші «коаліції».
представники «Батьківщини» в раді міській
через «відсутність гербової пишуть на простій»…
А ще нагадаю Вам відомий вислів про те, що в політиків нема постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси.
Ідеальний варіант, коли це – інтереси чернівецької громади, яка обрала як міську раду, так і міського голову.
У газеті «Відродження» мною написано таке:
«ВІЗИТ ПАТРІАРХА «СВОБОДА» ВИКОРИСТАЛА ДЛЯ ПІАРУ ДО ВИБОРІВ
Я навмисно привів обидві ці публікації, інших не знайшов, без редакційних правок. Якщо в Романа відчувається брак церковності, то в Олександра – просто жах.
Не можна так безсоромно писати про Його Святість, хлопці зі «Свободи», отче Миколо, про якого йдеться, і який кандидує в обласну раду від «Свободи», а тому «Свободі» включив зелену вулицю. Коли вже замовили собі рекламу, то треба було прослідкувати хоч, аби Патріарха не називали настоятелем і не писали про Його Святість з граматичними помилками.
В передвиборному ражі о. Микола зіткнувся на одному окрузі з Петром Кобевком, своїм односельчанином із Снятинського району. Це теж негарно, бо Петро має великі заслуги в створенні того всього, чим отець скористався.
Василь КОЗЬМИК»
Я Вам не «докірнув», як Ви пишете, маючи на увазі, очевидно, дорікнув. Навпаки, Ваш матеріал я помістив як приклад позитивної інформацію про візит Патріарха, на противагу матеріалу Олександра Коркоіла з телеканалу Чернівці «На Буковину завітав патріарх», очевидно, замовленого свободівцями.
Ви образились за фразу «в Романа відчувається брак церковності», бо більше не мали за що. В чому брак церковності? По-церковному пишуть про Патріарха не «він», а Його Святість; не «церква», а Церква; не «патріархат», а «Патріархат» тощо.
До того ж Ви чомусь пропускаєте в назві нашої Церкви слово Українська: «За єдину помісну Українську Православну Церкву» гласить насправді наша газети; а Його Святість насправді Патріарх «Української Православної Церкви Київського Патріархату».
Але ж я Вас не розпікав у газеті, як Ви мене на блогу, і навіть не редагував. Я просто зауважив для читачів, що зберіг світський стиль Вашої публікації.
А що зробили Ви? Як накажете мені реагувати на Ваше речення «Далі наведу сам матеріал, який я опублікував на сайті радіо «Буковина» разом з фото, що їх пан Василь без підпису надрукував у газеті»?!
Лариса Репка, яка повірила цій фразі відреагувала сміливо: «цікаво, для нього плагіат — не гріх?))»
Вона, мабуть, газети не бачила. Але ж Ви бачили, що Ваша публікація (текст і світлини) в газеті підписана — Роман МАРЕНІН 11 жовтня Радіо «Буковина». Що ще треба було написати?
Другий раз Романе, коли маєте лиш «кілька вільних секунд», не спішіть «написати кілька слів з метою донести до людей ще один приклад невдалого… критикування». Почекайте, коли матимете більше часу, щоб подумати, заглянути в словник, підібрати слова (написати замість «критикування», наприклад, «критика» чи «критиканство»), заглянути в граматичні довідники, правильно розставити розділові знаки. Бо амбіції є не тільки у Вас, а образитися можуть і на Вас навіть за одну кому.
Тепер щодо самого факту використання матеріалів із сайтів у газеті. Інші автори спасибі кажуть за це. Для того, зокрема, й поміщають матеріали на сайтах, аби їх і використовували, і критикували.
«А щодо журналістів саме цієї газети і їх роботи на користь єдності помісної Української Православної Церкви» (даруйте, що поправив Ваш текст), є думки тих, які цю газету, на відміну від Вас, читають. І ними я дорожу.
А фарисеям, які випадково прочитавши щось пікантне, переказують у газету своє невдоволення, моя відповідь коротка: «Я не дозволю повіям учити мене моралі!».
Вам же я приділив довгу відповідь не за «кілька секунд», а за кілька годин, бо чомусь ще вірю, що Ви станете хорошим журналістом. Якщо хочете, вболіваю за Вас. Тому раджу, ніколи більше не розкидайтеся фразами, як у Вашому останньому абзаці — «Ну а щодо «жахливого піару ВО „Свобода“», то — чи просто так, чи у відповідь — на 11-12 сторінках «Відродження» подає «пряму мову» лідера партії «Батьківщина» і виправдовування її колеги щодо сексуально-кримінального минулого».
"Її колега" журналіст Олег Ляшко — й Ваш колега. Йому виправдовуватись нема в чому. Настане час, і виправдовуватись доведеться іншим, навіть колишнім президентам. Може хоч тоді Вам стане соромно за цей абзац.
Щодо прямої мови Юлії Тимошенко, ми справді друкуємо її не у відповідь, а майже в кожному числі газети дійсно, як Ви гарно висловились, просто так. Чому мені сподобався цей вислів? Тому що сарказм, яким Ви намагалися дошкулити мені, я Вам прощаю. А за ці публікації ніякої плати газета ні від кого, крім передплатників, не отримує. Наголошую, що ні партія «Батьківщина», ніхто інший публікації про Юлію Тимошенко нам не оплачує. Це наша громадянська позиція.
А Ви, Романе, не пробували висловити свою громадянську позицію безплатно хоч би на сайті радіо «Буковина»?